1948
Пастернак Я. Літописний город Пліснеськ і проблема варягів у Галичині // Науковий збірник Українського Вільного Університету. – Мюнхен, 1948. – № V. – С. 140–151.

 

1949
Старчук І. Розкопки на городищі Пліснесько // Археологічні пам'ятки УРСР. – Київ, 1949. – Т. 1. – С. 76–85.

 

1950
Анрусяк М. Рец. на: Науковий збірник У. В. У. // Свобода. Український щоденник.–Джерзі Ситі, Ню Йорк. – Ч. 194. – 20 серпня 1950. – С. 3.
Пастернак Я.Варяги в Україні // Свобода. Український щоденник. – Джерзі Ситі, Ню Йорк, 1950. – Ч. 243. - 19 жовтня 1950. – С.3

 

1952
Старчук І. Розкопки городища Пліснеська в 1947-1948 рр. // Археологічні пам'ятки УРСР. – Київ, 1952. – Т. 3. – С. 379–394.

 

1955
Старчук І. Розкопки городища Пліснесько в 1949 р. // Археологічні пам'ятки УРСР. – Київ, 1955. – Т. 5. – С. 32–35.
Кучера М. П. Розкопки городища Пліснеськ // КСИА. – 1955. – Вип. 4. – С. 16–17.

 

1962
Кучера М.П. Древній Пліснеськ //Археологічні пам'ятки УРСР. – Київ, 1962. – Т. 12. – С. 3–56.
 

 

1965
Раппопорт П. А. К вопросу о Плеснеске // Советская археология. – Москва, 1965. – №4. – С. 92-96.

 

1990
Багрий Р. С. Плеснеск // Археология Прикарпатья, Волыни и Закарпатья (раннеславянский и древнеруский периоды). Под. ред. Аулиха В.В., Свешникова И.К., Цыгылыка В.Н. и др. Отв. ред. Черныш А. П. – К., 1990. – С. 112–113.

 

1991
Багрій Р. С., Овчинніков О. Г. Нові матеріали до вивчення літописного Пліснеська // Нові матеріали з археології Прикарпаття і Волині. – Львів, 1991. – С. 11–13.
 
2006
Конференція «Ольжині читання». Пліснеськ, 10 жовтня 2005 року. – [Львів, 2006].:
1) Возницький Б. Вступне слово;
2) Гудима Ю. Скарб арабських дирхемів з села Йосипівки;
3) Liwoch RZabytki z wykopalisk T.Ziemięckiego w latopisowym Pleśnisku;
4) Терський С. Археологічні матеріали з Пліснеська у фондах Львівського історичного музею з надходжень 1940-1972 років. Аналіз колекції;
5) Діденко Є. Ремесла давнього Пліснеська;
6) Гронський Й. Топоніміка літописного Пліснеська (Підготовка тексту А. Середяк);
7) Мазур О. Пліснеські можновладці Ярбузовичі;
8) Войтович Л. Русько-болгарські відносини у ІХ – Х ст.;
9) Диба Ю. Християнське сакральне будівництво України часів княгині Ольги;
10) Мицько І. Пліснеськ – батьківщина княгині Ольги;
11) Сидор О. Чудотворна Підгорецька ікона Богородиці Одигітрії – на тлі мистецьких аспектів історії Підгорецького василіанського монастиря.
 
2007
Другі «Ольжині читання». Пліснеськ - Львів, 14-15 червня 2007 року. - Львів, 2007.:
1) Мазур О. Родичі, почет і сподвижники княгині Ольги;
2) Мицько І. Родовід княгині Ольги за європейським епосом;
3) Качур І. Маловідоме французьке джерело про княгиню Ольгу;
4) Кольбух М. Агіографічні матеріали про св. Ольгу у фондах відділу рукописів Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника;
5) Спаська Л. Про тропар Ользі в українських стародрукованих анфологіонах;
6) Мердух Ю. До історії давнього Бужська (Буська);
7) Терський С. Скандинавські археологічні пам’ятки на Волині (Х – ХІІ ст.);
8) Діденко Є. З історії археологічних досліджень Пліснеська;
9) Забашта Р. Кам’яна баба з Паньківців – Підкаменя. До питання скульптурної спадщини тюрків в Галичині;
10) Бокало І. Присвята давніх храмів Пліснеська Княжої Доби (До поширення культу Святого Архангела Михаїла в Давній Україні);
11) Войтович Л. Пліснеськ, «Дебра Кисаня» і проблема автентичності «Слова о полку Ігоревім»;
12) Слободян В. Церкви Золочева, Олеська і Підгорець.
 
2009
Треті «Ольжині читання». Пліснеськ , 31 травня 2008 року. - Львів, 2009.:
1) Войтович Л. «Баварський географ»: проблеми ідентифікації слов’янських племен;
2) Терський С. Культурні впливи Великої Моравії на землі Давньої України за археологічними матеріалами Галичини і Волині);
3) Мицько І. Свята Ольга в епосі України;
4) Пасічник Г. Переробка легенди Ф.-К. Саломона про Чортову скелю;
5) Паславська А. Історичне оповідання Йозефа Блюменфельда про Чортову скелю;
6) Мердух Ю. Всеволод Володимирович – правнук княгині Ольги;
7) Диба Ю. До питання «Угорської спадщини» на Прикарпатті (історичні, фольклорні, топонімічні та архітектурні свідчення);
8) Гелетович М. Ікона «Василій Великий хрестить землю Руську» з Фльоринки (1620 – 1630-х рр.);
9) Жишкович В. Образи святих рівноапостольних княгині Ольги та князя Володимира в українському сакральному малярстві ХVIII– початку XIXстоліть;
10) Заяць О. Князівна Ринґалла – власниця Олеська;
11) Гудима Ю. Давній Олеський повіт у дослідженнях 1930-х років;
12) Качур І. Жовква, Золочів, Олесько та Підгірці в мемуарах Франсу-Поля Далерака (1680-ті роки);
13) Слободян В. Костели Золочева, Олеська і Підгорець.
 
2010
Четверті «Ольжині читання». Пліснеськ, 16 травня 2009 року. - Львів, 2010.:
         1) Войтович Л. Вікінги у Центрально-Східній Європі: загадка Пліснеська;
         2) Диба Ю. «Двовір’я» на Русі (Архітектурно-археологічний погляд на проблеми Khazaro-Slavica);
         3) Зубашевський Н. Данництво і полюддя у період Ольжиного княжіння: причини, характер та динаміка реформ;
         4) Гугля В. Перекази про княгиню Ольгу з села Суботова;
         5) Мицько І. Пліснеський сюжет «Слова о полку Ігоревім»;
         6) Терський С. Початки Володимира;
         7) Бокало І. Давня топоніміка Прильвівського Кам’янополя;
         8) Чобіт Д. Давні шляхи Пліснеська та його округи;
      9) Жеплинська О. Портрет ігумена Підгорецького монастиря Парфенія (Ломиковського) у збірці Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького;
        10) Жишкович В. Ікона «Миколай Зарайський із житієм» зі Святомиколаївської церуви Золочева;
        11) Заклинський Р. Пояснення одного темного місця в  Слові о полку Ігоревім;
        12) Щурат В. Вид Пліснеська в «Словђ о полку Ігоревђ»;
        13) Коструба Т. «Середньовічна традиція» Пліснесько-Підгорецького монастиря;
        14) Щурат В. До істориї культу Шевченка в Галичині.
 
2011
П’яті «Ольжині читання». Пліснеськ, 7 травня 2010 року. - Львів - Броди, 2011.:
        1) Мицько І. До історії поширення в Європі переказів про княгиню Ольгу;
      2) Войтович Л. Етимологія назви Русь, Раффельштеттенський митний статут і гіпотеза про походження княгині Ольги з Пліснеська;
      3) Зубашевський Н.  Становлення   системи   скандинавських  хусабю та  руських  погостів:  пошук історичних паралелей;
    4) Диба Ю. Літописне Будятино (Про місце народження князя Володимира Святославича та розташування найдавнішої церкви Пресвятої Богородиці);
        5) Бокало І. Київська Святоіллінська церква в мініатюрі Радзивиліського літопису;
        6) Терський С. Волинські городища ІХ – ХІ ст.: історико-археологічний коментар;
        7) Лівох Р. Скарби Волині та Галичини середини Х – середини ХІІІ ст.;
        8) Чобіт Д. Галицько-Волинська границя ХІ – ХІІІ ст. в околицях Пліснеська;
        9) Мицько І. Українсько-чеські зв’язки та історія Підгір’я Х – ХІ століть;
       10) Кольбух М. Книгозбірня Підгорецького монастиря;
       11) Гелитович М. Олеська «Богородиця Одигітрія з похвалою».

 

2013
Диба Ю. Літописні свідчення про заснування міста Володимира наприкінці Х століття: Володимир на Лузі чи Владімір на Клязьмі? // Княжа доба: історія і культура / [відп. ред. Володимир Александрович]; Національна академія наук України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича. – Львів, 2013. – Вип. 7. – С. 15-30.

Мицько І. Чоловіки княгині Ольги Олегівни // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Християнство в історії і культурі Володимира-Волинського та Волині. Науковий збірник. Випуск 47. Матеріали XLVII Всеукраїнської наукової історико-краєзнавчої конференції. – Луцьк, 2013. – С. 227 – 235.

 

2014

Диба Ю., Мицько І. Про видуманий похід 981 р. князя Володимира на ляхів [У співавторстві з Юрієм Дибою] [Електронний ресурс] // Збруч. [Сайт]. URL: http://zbruc.eu/node/28650 (дата звернення: 05.11.2014). 
Ляска В. Між Прагою, Києвом та Ґнєзно. Zeriuane/zuireani “географа баварського”: до проблеми етнопотестарних структур Волині у ранньому Середньовіччі // Княжа доба: історія і культура / [відп. ред. Володимир Александрович]; Національна академія наук України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича. – Львів, 2014. – Вип. 8. – С. 9-72. 
Мицько І. Найдавніше житіє святої Ольги [Електронний ресурс] // Збруч. [Сайт]. URL: http://zbruc.eu/node/29831 (дата звернення: 05.11.2014). 
Диба Ю. Батьківщина святого Володимира: Волинська земля у подіях X століття (Міждисциплінарні нариси ранньої історії Руси-України). - Львів: Видавництво “Колір ПРО”, 2014. - 484 с.: іл. - (Серія “Невідома давня Україна”. - 1).
 
 
2015
Диба Ю., Мицько І.  Неіснуючий похід 981 р. князя Володимира на ляхів// Старий Луцьк. Вип. ХІ. – Луцьк, 2015. – С. 27– 44. 
Мицько І. Руси в Тоскані та Ломбардії [Електронний ресурс] // Збруч [Сайт]. URL: http://zbruc.eu/node/34754 (дата звернення: 17.04.2015).
Мицько І. Генеалогічне дерево наших найдавніших правителів [Електронний ресурс] // Збруч [Сайт]. URL: http://zbruc.eu/node/33365 (дата звернення: 17.04.2015). 
Мицько І. Руські сюжети у трьох саґах [Електронний ресурс] // Збруч [Сайт]. URL: http://zbruc.eu/node/40190 (дата звернення: 14.08.2015). 
Мицько І. Болгарське коріння Володимира Святославовича [Електронний ресурс] // Збруч [Сайт]. URL: http://zbruc.eu/node/41310 (дата звернення: 22.09.2015).

Всі права застережено. © 2016 Пліснеськ - батьківщина княгині Ольги